Повна версія статті

Методична модель пізнавального процесу в контексті технології критичного мислення

1. Виклик (демонстрування учнями первинних знань, особистісного до­свіду).
2. Осмислення (безпосередня робота з інформацією).
3. Роздуми (рефлексія).

Прийоми розвитку критичного мислення

Сенкан («п’ятирядок»). Цей вид самостійної роботи спонукає учнів до виокремлення головного змісту з великого обсягу інформації. Дітям про­понується скласти мініатюру з п’яти рядків за певною схемою:

• 1-й — іменник, що відбиває тему;
• 2-й — два прикметники;
• 3-й — дієслова;
• 4-й — фраза, що виражає особисте ставлення до теми;
• 5-й — одне слово — синонім до назви теми.

«Мозковий штурм». розроблений А. Осборном у 1937 р. Прийом до­помагає знаходити нові рішення, вчить застосовувати набуті знання на практиці. Доречно використовувати для збирання найбільшої кількості ідей, фактів на підготовчому етапі прийняття рішення, під час роботи в парах, малих групах або фронтальному розгляді всіх ідей щодо теми. Будь-які твердження приймаються й не підлягають критиці. Кожен висловлює власні ідеї. Метою є залучення до роботи всіх учасників.

Читання з позначками. Різновид роботи з підручником. Має на меті привчити учнів до осмисленого читання тексту з аналізом. Перед почат­ком роботи учням пропонується виділяти в тексті інформацію чотирьох видів і позначати відповідними символами:

• знайома інформація, це я знав раніше (+);
• нова інформація (-);
• суперечлива інформація, я так не думав (✓);
• недостатня інформація, про це хотілося б довідатися більше (?).

«Кубування». Необхідно виготовити куб, на гранях якого записані на­зви основних розумових операцій:

• опишіть це;
• порівняйте це;
• асоціюйте це;
• проаналізуйте це;
• знайдіть застосування цьому;
• аргументи «за» й «проти».

За допомогою цих запитань всебічно характеризуються об’єкти, яви­ща та ін.

«Асоціативний кущ». Прийом використовується на етапі актуалізації або рефлексії. На дошці пишеться головне слово теми, а навколо — всі слова й фрази, що асоціюються з темою, потім між ними встановлюються зв’язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.

«Посилена лекція». На початку заняття учням пропонуються проблеми і питання, на яких фокусується увага в першій частині лекції. Це робиться з метою актуалізації раніше отриманих знань з теми (що вони вже знають) і стимуляції постановки питань для вивчення учнями. Учитель читає лекцію не більш ніж 15 — 20 хвилин. Потім учням можна запропонувати скласти питання до матеріалу лекції двох типів: на які вони можуть дати відповідь самостійно та ті, які в ході лекції висвітлені недостатньо. Або в парах ви­конується вправа, яка допомагає згадати матеріал лекції:

• відповісти на відкриті запитання, що стосуються основних поло­жень;
• написати короткий твір, замітку, що стосується одного з питань лекції;
• обговорити матеріал у групі.

Після цього підбиваються загальні підсумки.

У разі застосування в технології формування критичного мислення урок складається з трьох етапів:

• актуалізації;
• усвідомлення;
• рефлексії.

Повна версія статті