Інструктивно-методичні рекомендації МОН

1. Лист МОН України від 17 серпня 2026 року № 1/17756-26
«Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році».

Офіційна сторінка документа на сайті МОН України

Документ визначає основні нормативні та організаційні засади освітнього процесу в 2026/2027 навчальному році. У ньому окреслено вимоги до використання модельних і навчальних програм, календарно-тематичного планування та оцінювання результатів навчання.

Для вчителя фізики особливо важливо:

  • обирати модельну навчальну програму з урахуванням потреб учнів, можливостей педагогічного колективу, ресурсів закладу та зв’язків з іншими предметами;
  • будувати календарно-тематичне планування у довільній формі та за потреби змінювати його протягом року відповідно до навчального поступу учнів;
  • самостійно обирати методи й інструменти оцінювання, орієнтуючись на специфіку предмета та потреби учнів;
  • у 5–9 класах використовувати компетентнісно орієнтовані завдання, які дають змогу визначати рівень досягнення результатів навчання; при цьому оцінювання за групами результатів та їх обов’язкове внесення до журналу не передбачене як обов’язкове.

2. Методичні рекомендації щодо навчання фізики у 9 класі

Презентація «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році»

Рекомендації зосереджені безпосередньо на організації навчання фізики у 9 класі. Основний акцент зроблено на розумінні фізичних закономірностей, дослідницькій діяльності, моделюванні, експерименті та практичному застосуванні знань.

Пропонується будувати навчання за логікою: явище → спостереження → модель → фізична величина → закон → застосування.

Особлива увага приділяється роботі з графіками, вимірюваннями, математичними залежностями, якісними й кількісними задачами, експериментами та ситуативними завданнями. Рекомендації також містять конкретні приклади діяльності під час вивчення механіки, хвиль, електромагнітних явищ та оптики.

Для дослідницької роботи, візуалізації явищ, формувального оцінювання та надолуження освітніх втрат запропоновано використовувати PhET, Physics Classroom, Khan Academy, CERN Education, TED-Ed, AR Book та інші цифрові ресурси.

Окремо підкреслено значення міжпредметних зв’язків: дослідження природничих явищ пропонується розглядати комплексно, залучаючи знання з фізики, хімії, біології та географії. Це має сприяти розвитку дослідницьких умінь, системного мислення та здатності застосовувати природничі знання для розв’язання практичних проблем.

Що це означає для вчителя фізики

Перша частина документа визначає нормативні рамки та педагогічну свободу вчителя, а другий фрагмент документа конкретизує методичні акценти навчання фізики. Спільний напрям — перехід від простого засвоєння формул і фактів до дослідження фізичних явищ, моделювання, експериментування, розв’язування практичних задач та формування здатності застосовувати фізичні знання в реальних ситуаціях.