Навчальні програми (10-11 класи)

Що змінюється для вчителя при виборі програми з фізики для 10–11 класів?

Для 10–11 класів заклади загальної середньої освіти свого часу отримали два варіанти організації навчання фізики: «Фізика і астрономія. 10–11 класи» авторського колективу під керівництвом О. І. Ляшенка та «Фізика. 10–11 класи» авторського колективу під керівництвом В. М. Локтєва. Обидві програми затверджені наказом МОН України від 24.11.2017 № 1539.

Важливо: йдеться саме про порівняння програм, затверджених у 2017 році, а не про нові модельні програми старшої профільної школи, які розробляються вже в межах нової структури 10–12 класів.

Офіційні тексти програм

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України розміщені обидві програми:

Окремо МОН роз’яснювало, що програма Ляшенка передбачає один предмет «Фізика і астрономія», тоді як за програмою Локтєва фізика та астрономія оформлюються як окремі предмети.

Докладні тексти програм також доступні безпосередньо у PDF:
«Фізика» 10–11 класи — програма Локтєва, PDF на сайті МОН

Для програми Ляшенка офіційне посилання МОН наведене в інструктивно-методичних рекомендаціях МОН як https://bit.ly/3warfer; сама сторінка МОН містить цю програму в переліку навчальних програм для 10–11 класів.

1. Найважливіша відмінність — не у фізиці, а в організації предмета

На рівні стандарту фізичний зміст двох програм значною мірою збігається. В обох випадках учень послідовно опановує механіку, молекулярну фізику і термодинаміку, електродинаміку, коливання та хвилі, оптику, квантові й ядерні явища.

Принципова відмінність полягає в тому, як організовано фізику й астрономію.

За програмою Ляшенка

Вивчається один навчальний предмет — «Фізика і астрономія». Фізичний та астрономічний складники можуть вивчатися послідовно або паралельно, зокрема інтегровано. У документах школи зазначається один предмет, а в додатку до свідоцтва виставляється одна оцінка — «Фізика і астрономія».

За програмою Локтєва

Фізика й астрономія організаційно розділяються: «Фізика» вивчається за програмою Локтєва, астрономія — за окремою програмою авторського колективу під керівництвом Я. Я. Яцківа. У навчальному плані та журналі це два предмети, а у свідоцтві виставляються окремі оцінки.

Отже, для вчителя вибір програми означає передусім вибір моделі організації навчання: інтегрований курс «Фізика і астрономія» чи окремі предмети «Фізика» та «Астрономія».

2. Як розподіляється навчальний час?

Рівень стандарту

	Програма Ляшенка	Програма Локтєва
10 клас	3 год/тиждень — 105 год	3 год/тиждень — 105 год
11 клас	4 год/тиждень — 140 год, з них 35 год астрономії	3 год/тиждень — 105 год фізики + 1 год/тиждень — 35 год астрономії
Разом фізика	210 год	210 год
Разом астрономія	35 год	35 год
Разом фізика + астрономія	245 год	245 год

Таким чином, за рівнем стандарту загальний обсяг фізичного змісту фактично не є головною відмінністю. У програмі Ляшенка 35 годин астрономії входять до інтегрованого предмета, тоді як у варіанті Локтєва ці самі 35 годин реалізуються як окремий предмет «Астрономія».

Це має безпосередній наслідок для вчителя:

за Ляшенком — потрібно планувати єдиний курс, у якому можна пов’язувати фізичні та астрономічні поняття;
за Локтєвим — потрібно планувати окремий курс фізики та окремо курс астрономії.

3. Що вивчається у 10 класі?

Програма Ляшенка

У 10 класі фізичний складник зосереджується насамперед на:

вступі до фізики як природничої науки;
механіці;
молекулярній фізиці;
термодинаміці.

Важливо, що на початку курсу значну роль відіграють методи наукового пізнання, фізичні моделі, вимірювання, оцінювання похибок, зв’язок фізики з математикою.

Програма Локтєва

У 10 класі також системно розгортається механіка та молекулярна фізика, але структура курсу має дещо іншу логіку. У програмі окремо виділено:

механіку;
елементи спеціальної теорії відносності;
молекулярну фізику і термодинаміку;
електричне поле.

У самій програмі Локтєва детально представлені, зокрема, механічні коливання, механічні хвилі, елементи СТВ та електростатика.

Практичне значення для вчителя

Вибираючи програму Локтєва, учитель має враховувати, що електричне поле вже входить до фізичного змісту 10 класу. Це впливає на календарне планування, послідовність вивчення електростатики та підбір лабораторних і демонстраційних робіт.

4. Що змінюється в 11 класі?

Тут відмінність стає більш помітною.

Ляшенко

У фізичній частині 11 класу послідовно розгортаються:

електродинаміка;
коливання і хвилі;
квантова фізика;

а паралельно або окремим модулем реалізується астрономічний складник.

Тобто курс вибудовується так, щоб фізичні знання могли бути пов’язані з формуванням цілісної природничо-наукової картини світу.

Локтєв

У 11 класі фізичний курс охоплює:

електродинаміку;
електромагнітні коливання та хвилі;
оптику;
атомну та ядерну фізику;
узагальнення і повторення.

У програмі досить детально прописані як фізичний зміст, так і очікувані результати його опанування. Наприклад, учень має не лише знати закон електромагнітної індукції, а й уміти застосовувати його для розв’язування задач, здійснювати вимірювання в електричних колах, пояснювати застосування електромагнітних явищ у техніці.

Що це означає для вчителя?

За програмою Локтєва вчитель має можливість вибудувати цілісну систематичну лінію саме фізичного знання: електричне поле → струм → магнітне поле → електромагнітна індукція → коливання → хвилі → оптика → квантові та ядерні явища.

За Ляшенком більший акцент робиться на зв’язках фізики з астрономією та формуванні природничо-наукового світогляду.

5. Лабораторні та практичні роботи: чи є принципова різниця?

Важливо уникнути поширеної помилки. Програми не встановлюють жорсткого переліку лабораторних робіт, які вчитель обов’язково повинен провести саме в такій формі.

Учителю надано право:

визначати конкретну тематику робіт;
змінювати окремі роботи на рівноцінні;
визначати послідовність їх виконання;
проводити їх фронтально або у формі лабораторного практикуму;
використовувати експериментальні завдання в межах навчальних проєктів;
враховувати матеріальну базу кабінету фізики.

Мінімальна кількість експериментальних робіт

Для обох програм встановлювався однаковий мінімум:

Рівень	10 клас	11 клас
Стандарт	4 роботи за семестр × 2 = 8 на рік	4 × 2 = 8 на рік
Профільний	7 × 2 = 14 на рік	7 × 2 = 14 на рік

При цьому до експериментальних робіт зараховуються лабораторні роботи, роботи лабораторного практикуму, практичні роботи, а також відповідні експериментальні дослідження в межах проєктів, домашні досліди та спостереження.

Отже: за кількістю обов’язкових експериментальних робіт програми принципово не відрізняються. Відмінність радше полягає в тематиці та місці експерименту в загальній логіці курсу.

6. Які експерименти пропонуються?

У програмі Локтєва для 10 класу серед орієнтовних робіт є:

дослідження рівноприскореного руху;
вимірювання прискорення вільного падіння;
дослідження руху тіла по колу;
дослідження умов рівноваги;
дослідження пружних властивостей тіл;
дослідження коливань маятника;
дослідження ізопроцесів у газі;
вимірювання вологості;
визначення ККД теплового процесу;
вимірювання електроємності конденсатора.

У 11 класі запропоновано, зокрема:

перевірку законів послідовного і паралельного з’єднання провідників;
визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела;
дослідження електричного кола;
вимірювання індуктивності;
дослідження заломлення світла;
визначення оптичної сили лінзи;
дослідження інтерференції та дифракції;
визначення довжини світлової хвилі;
моделювання радіоактивного розпаду;
дослідження треків заряджених частинок.

Ці переліки є орієнтовними, тому їх не слід трактувати як незмінний обов’язковий набір лабораторних робіт.

7. Що відбувається з практикумами з розв’язування задач?

Обидві програми передбачають діяльнісний компонент, у межах якого учень має не просто знати фізичні закони, а застосовувати їх.

Особливо виразно це видно в програмі Локтєва: очікувані результати містять уміння розв’язувати задачі на закони механіки, електромагнетизму, коливань, оптики, атомної та ядерної фізики.

При цьому програма не нав’язує вчителю фіксовану кількість уроків «розв’язування задач». Учитель сам визначає розподіл навчального часу, порядок вивчення тем та місце практикумів.

Тому відмінність між програмами не варто визначати як «у Локтєва більше задач, а у Ляшенка більше практики». Таке твердження було б надто спрощеним.

8. Очікувані результати: від «знати» до «вміти діяти»

Це одна з найважливіших спільних рис програм. Результати навчання розглядаються через три складники:

Знаннєвий

Учень:

знає та розуміє фізичні поняття;
оперує законами і закономірностями;
пояснює фізичні явища;
розуміє фізичні моделі.

Діяльнісний

Учень:

розв’язує фізичні задачі;
проводить вимірювання;
виконує експериментальні дослідження;
опрацьовує результати вимірювань;
використовує фізичні моделі;
застосовує знання для пояснення реальних ситуацій.

Ціннісний

Учень:

оцінює значення фізики для людини і суспільства;
усвідомлює значення наукового знання;
оцінює наслідки застосування технологій;
аргументує власні судження;
усвідомлює значення безпеки та відповідального використання науково-технічних досягнень.

Наприклад, у програмі Локтєва для електродинаміки знання закону поєднане з умінням розв’язувати відповідні задачі, складати електричні кола, проводити вимірювання та оцінювати застосування електромагнітних явищ у техніці, медицині й побуті.

9. Формування ключових компетентностей

У цьому питанні програми мають більше спільного, ніж відмінного.

Вони орієнтують учителя не тільки на предметний результат, а й на формування:

математичної компетентності;
природничо-наукової компетентності;
інформаційно-цифрової компетентності;
уміння вчитися впродовж життя;
ініціативності та підприємливості;
соціальної та громадянської компетентностей;
культури безпечної поведінки;
уміння працювати з інформацією, моделями, експериментальними даними.

Наприклад, у програмі Локтєва прямо передбачено використання цифрових лабораторій, комп’ютерних моделей фізичних процесів, цифрових вимірювальних засобів, пошук і критичне оцінювання інформації та виконання навчальних проєктів.

10. Астрономія — головна організаційна відмінність

Саме тут учитель відчує найбільшу практичну різницю.

Ляшенко

Фізика + астрономія = один предмет.

Це дає можливість побудувати міжпредметні зв’язки: механіка → рух планет → закони Кеплера → закон всесвітнього тяжіння → будова Сонячної системи → зорі → Всесвіт.

Фізичні знання можуть безпосередньо використовуватися для пояснення астрономічних явищ.

Локтєв

Фізика і астрономія — два окремі предмети.

Це дає більше організаційної чіткості:

окреме планування;
окремий облік;
окремі оцінки;
окрема відповідальність за результат навчання з кожного предмета.

11. Що реально змінюється у роботі вчителя?

Напрям роботи	Ляшенко	Локтєв
Назва предмета	Фізика і астрономія	Фізика; астрономія окремо
Організація курсу	Інтегрована/модульна	Роздільна
Фізичний зміст	Системний курс фізики	Системний курс фізики
Астрономія	Частина предмета	Окремий предмет
Зв’язок фізики з астрономією	Легше реалізувати безпосередньо	Потребує міжпредметних зв’язків
Експеримент	Важливий складник	Важливий складник
Мінімум експериментальних робіт	8 на рік на рівні стандарту	8 на рік на рівні стандарту
Практикуми	Учитель визначає сам	Учитель визначає сам
Розподіл годин між темами	Учитель визначає сам	Учитель визначає сам
Навчальні проєкти	Передбачені	Передбачені
Цифрові технології	Можуть активно використовуватися	Прямо передбачені серед навчальних ресурсів
Очікувані результати	Знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти	Знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти
Основний методичний акцент	Інтеграція фізики, астрономії, світогляду	Системність і практичне застосування фізичних знань

12. Що вибір програми означає для календарно-тематичного планування?

Це, мабуть, найважливіше питання для практикуючого вчителя.

Жодна з програм не вимагає механічно відтворювати послідовність тем і кількість годин, як у готовому календарному плануванні.

Учитель має педагогічну свободу:

змінювати розподіл годин між темами;
змінювати порядок окремих тем у межах допустимого;
визначати місце лабораторних і практичних робіт;
замінювати окремі експериментальні роботи рівноцінними;
використовувати проєкти;
пристосовувати навчання до матеріальної бази кабінету;
використовувати цифрові лабораторії та комп’ютерне моделювання.

Тому вибір програми не повинен перетворюватися на вибір готового календарного плану. Насамперед потрібно визначити, яку логіку побудови курсу обирає школа і вчитель.

13. То яку програму доцільніше обрати?

З методичного погляду питання краще ставити не так: «Яка програма краща?» а так: «Яка модель навчання більше відповідає завданням конкретного класу, можливостям учителя та матеріальній базі школи?»

Програму Ляшенка доцільно розглядати як зручну основу, якщо вчитель хоче:

поєднати фізику й астрономію;
формувати цілісну природничо-наукову картину світу;
активно використовувати міжпредметні зв’язки;
пов’язувати фізичні закони з астрономічними явищами;
організувати навчання у форматі інтегрованого курсу.

Програму Локтєва доцільно розглядати, якщо вчитель хоче:

зосередитися на системному курсі фізики;
чітко розмежувати фізичний та астрономічний компоненти;
вибудувати послідовну систему фізичних понять і законів;
приділити значну увагу розв’язуванню задач;
систематично розвивати експериментальні та дослідницькі вміння.

14. Головний висновок

Вибір між програмами Ляшенка і Локтєва не означає вибір між «двома різними фізиками».

Фізичне ядро програм значною мірою спільне. Основна різниця — у способі організації навчального матеріалу, взаємодії фізики з астрономією, логіці побудови курсу та організації освітнього процесу.

Тому для вчителя вибір програми має такі практичні наслідки:

Ляшенко → інтегрований предмет → фізика + астрономія → більше можливостей для цілісного природничо-наукового бачення.

Локтєв → окремий курс фізики → окремий курс астрономії → чіткіше систематизований фізичний зміст.

При цьому в обох варіантах учитель зберігає значну свободу щодо розподілу часу, організації експериментальної діяльності, проведення практикумів, навчальних проєктів та використання цифрових засобів.